Загальна інформація про ЕВРХГ
Що таке ЕВРХГ?
За визначенням Світової організації здоров’я тварин (СОЗТ) Енцефалопатія губкоподібна великої рогатої худоби (ЕВРХГ) - це хвороба нервової системи великої рогатої худоби, що має тривалий інкубаційний період від двох до восьми років, а іноді й довше. Наразі не існує лікування чи вакцини проти неї.
ЕВРХГ — це одна із групи Енцефалопатій губкоподібних трансмісивних (ЕГТ) чи пріонних інфекцій, що характеризуються накопиченням у нервовій тканині аномального інфекційного білка, що називається пріон. до якої також відносять, зокрема, Скрепі в овець і кіз, Хворобу хронічного виснаження оленів, варіант Хвороби Крейтцфельда-Якоба (vCJD) у людей, а також неврологічні хвороби у домашніх та зоопаркових тварин пов'язані з енцефалопатіями. ЕГТ у тварин, це: Енцефалопатія губкоподібна великої рогатої худоби (ЕВРХГ), Скрепі в овець та кіз, Хвороба хронічного виснаження оленів, Енцефалопатія норок трансмісивна та Енцефалопатія губкоподібна котячих. ЕГТ людей, це: Хвороба Крейтцфельда-Якоба (CJD), Варіант Хвороби Крейтцфельда-Якоба (vCJD), Синдром Герстмана-Штройслера-Шейнкера, Безсоння сімейне фатальне та Куру.
Гіпотеза про те, що пріони ЕВРХГ передаються людям, викликаючи варіант Хвороби Крейтцфельдта-Якоба (vCJD), значною мірою підтверджується епідеміологічними та клініко-патологічними дослідженнями.
Класична та атипова форми ЕВРХГІснує різниця між цими двома формами чи штамами: Класична ЕВРХГ виникає внаслідок споживання зараженого корму. Хоча класична форма ЕВРХГ була визначена як значна загроза в 90-х роках, її виникнення помітно знизилося за останні роки завдяки успішному впровадженню ефективних заходів контролю і зараз оцінюється як надзвичайно низька (близько 0 випадків). Атипові форми ЕВРХГ — це природні та спорадичні випадки, що, як вважають, трапляються у всіх популяціях великої рогатої худоби з дуже низькою частотою, і які були виявлені лише у старшої худоби при проведенні інтенсивного нагляду. На початку 2000-х років атипові пріони, що викликають атипову форму ЕВРХГ, були ідентифіковані в результаті посиленого нагляду за трансмісивними губчастими енцефалопатіями. Кількість випадків атипової форми перебігу ЕВРХГ є незначною. |
ЕВРХГ є хворобою, внесеною до хвороб списку МЕБ, і про неї необхідно повідомляти СОЗТ (заснована як МЕБ), як зазначено в Кодексі здоров'я наземних тварин СОЗТ. Виникнення атипової форми ЕВРХГ не розглядається з метою офіційного визнання стану здоров'я тварин відносно ризику ЕВРХГ, оскільки вона може спонтанно виникати в будь-якій популяції великої рогатої худоби.
Передача й поширення ЕВРХГ
Чітке розуміння походження та розвитку хвороби у тварин усе ще залишається предметом наукових досліджень. Протне, доведено, що певні тканини інфікованих тварин, так звані матеріали зі специфічним ризиком (МСР), з найбільшою ймовірністю можуть містити а, отже, і передавати пріон ЕВРХГ. Згідно з Кодексом здоров'я наземних тварин СОЗТ (заснована як МЕБ), до таких тканин належать: мозок, очі, спинний мозок, череп, хребетний стовп, мигдалини та дистальний відділ клубової кишки.
Вчені вважають, що велика рогата худоба зазвичай інфікується внаслідок споживання забрудненого пріонами корму впродовж першого року життя. Ризик зараження виникає, якщо корм містить продукти, отримані з жуйних тварин, такі як м'ясо-кісткове борошно (МКБ), яке є білковим продуктом, отриманим шляхом перероблення певних частин туш тварин, включаючи туші дрібних жуйних і великої рогатої худоби, що не призначені для споживання людиною.
Інфекційний пріон стійкий до промислових процедур інактивації, таких як нагрівання, а це означає, що він може не руйнуватися в процесі перероблення. Захворюваність на ЕВРХГ була набагато вищою серед молочної, ніж м'ясної худоби, оскільки, як правило, молочні стада годують концентрованими раціонами, які до запровадження суворішого контролю містили МКБ.
Тим часом немає доказів прямої передачі між тваринами (горизонтальна передача) і мало даних, які підтверджують, що ЕВРХГ передається від матері до потомства (вертикальна передача).
Вперше класичну форму ЕВРХГ було діагностовано у великої рогатої худоби у Великій Британії в 1986 році, але, ймовірно, вона була присутня в популяції великої рогатої худоби в країні з 1970-х років або раніше. З того часу хвороба була зареєстрована у 25 країнах, окрім Великобританії, переважно в Європі, Азії, на Близькому Сході та в Північній Америці.
Сьогодні, завдяки успішному впровадженню ефективних заходів контролю, поширеність класичної форми ЕВРХГ є вкрай низькою, так само як і її санітарний вплив в масштабах світу та ризик для здоров'я людей.
Для більш детальної інформації див.Стан відносно ЕВРХГ у світі.
Ризик ЕВРХГ для здоров'я населення
Ймовірна передача пріонів ЕВРХГ людям, яка, як припускають, викликає варіант Хвороби Крейтцфельдта-Якоба (vCJD), а також неможливість передбачити розмір епідемії варіанту Хвороби Крейтцфельдта-Якоба (vCJD) спричинили кризу у сфері здоров'я в 90-х роках минулого століття. На сьогодні кількість виявлених клінічних випадків варіанту Хвороби Крейтцфельдта-Якоба (vCJD) вкрай низька.
Існують переконливі докази того, що зараження пріоном варіанту Хвороби Крейтцфельдта-Якоба (vCJD) може відбуватися внаслідок споживання заражених продуктів з яловичини (як зазначено нижче) або через контакт з медичними виробами, забрудненими пріонами ЕВРХГ. Слід зазначити, що споживання червоного м'яса (тобто обвалених скелетних м'язів), а також молока та молочних продуктів вважається безпечним.
Щоб запобігти зараженню людей і тварин, а також повторному використанню та розмноженню пріонів, багато країн запровадили систематичне видалення з туш великої рогатої худоби тканин, які можуть містити значну кількість пріонів ЕВРХГ, так званих матеріалів зі специфічним ризиком (МСР). Цей захід, разом із забороною на використання перероблених білків тварин у кормах (тобто, заборона переходу від жуйних до жуйних), виявився дуже ефективним у контролі за контактом зі збудниками ЕВРХГ.
Виробництво медичних і ветеринарних лікарських засобів, а також медичних приладів і косметики має відповідати суворим вимогам і, в ідеалі, уникати використання сировини великої рогатої худоби або сировини інших видів тварин, в яких природним чином виникають пріонні хвороби.
Для отримання додаткової інформації про варіант Хвороби Крейтцфельдта-Якоба (vCJD), зверніться до вебсайту ВООЗ.
Клінічні ознаки ЕВРХГ
Час від моменту зараження тварин збудником ЕВРХГ до появи клінічних ознак становить від двох до восьми років. Тому клінічні ознаки ЕВРХГ виявляються у дорослих тварин, які можуть демонструвати деякі з наведених нижче клінічних ознак:
- нервова чи агресивна поведінка;
- депресія;
- підвищена чутливість до звуку і дотику, посмикування, тремор;
- порушення постави;
- порушення координації та труднощі з підняттям з положення лежачи;
- втрата ваги;
чи - зниження молочної продуктивності.
Перебіг хвороби зазвичай від підгострого до хронічного, а у хворих тварин спостерігаються прогресуючі неврологічні ознаки.
Ефективного лікування не існує, і уражені тварини неминуче гинуть, якщо пустити хворобу на самоплив.
Діагностика ЕВРХГ
Запідозрити ЕВРХГ можна на основі клінічних ознак.
На сьогодні не існує методу, який дозволяє підтвердити наявність збудника ЕВРХГ у живих тварин.
Як зазначено в Посібнику з діагностики й вакцинопрофілактики для наземних тварин СОЗТ, діагноз можна встановити шляхом гістопатологічних досліджень (тобто мікроскопічного дослідження) довгастого мозку (частини головного мозку). Однак гістопатологія як основний метод не підходить для жодного з напрямків нагляду за ЕВРХГ, зазначених у Наземному кодексі. Підтвердження діагнозу досягається за допомогою імунохімічних методів, включаючи імуногістохімічні (ІГХ) методи та Вестерн-імуноблот.
Профілактика й контроль ЕВРХГ
Згідно з Кодексом здоров'я наземних тварин СОЗТ (заснована як МЕБ), ефективна стратегія запобігання занесенню чи реагування у випадку ЕВРХГ включає:
- цілеспрямований нагляд за випадками клінічної неврологічної хвороби;
- прозорість у повідомленні про виявлені випадки ЕВРХГ;
- запобіжні заходи щодо імпорту живих жуйних та продуктів з них;
- вилучення матеріалів зі специфічним ризиком (МСР) (головний мозок, хребетний стовп тощо) під час забою та перероблення туш, а також з харчових продуктів для людей та кормових ланцюгів для тварин;
- заборона включення МСР до кормів для тварин, що дозволяє вилучити потенційно забруднені матеріали з харчового ланцюга;
- гуманне знищення всіх підозрюваних тварин, які зазнали впливу забрудненого пріонами корму;
- заборона використання МСР у кормах для жуйних тварин (заборона на передачу кормів від жуйних до жуйних тварин, додатково посилена забороною на передачу кормів від ссавців до жуйних тварин);
- належна утилізація туш та всіх продуктів тваринного походження;
та - ідентифікації тварин для забезпечення ефективного нагляду та простежуваності підозрілої худоби.
Стан здоров'я тварин відносно ризику відносно ЕВРХГ
ЕВРХГ — це хвороба, для якої СОЗТ (заснована як МЕБ) встановила офіційне визнання стану здоров'я тварин відносно ризику в країнах в цілому чи у визначених зонах та компартментах шляхом прозорої, науково обґрунтованої та неупередженої процедури.
Категоризація стану здоров'я тварин відносно ризику щодо ЕВРХГ застосовується лише до класичної ЕВРХГ.
«Атипові форми ЕВРХГ» виключені зі сфери категоризації, оскільки вважається, що вони спонтанно виникають у всіх популяціях великої рогатої худоби з дуже низькою частотою.
СОЗТ (заснована як МЕБ) офіційно визнає дві категорії стану здоров'я тварин відносно ризику щодо ЕВРХГ. Поточні вимоги щодо визнання та підтримки цих категорій можна підсумувати наступним чином:
Незначний ризик
- Незначний ризик щодо збудника ЕВРХГ впродовж щонайменше 7 років;
- Інтенсивний активний нагляд впродовж 7-річного періоду і підтримується понаднормово;
- Відсутність місцевих випадків класичної форми ЕВРХГ, народжених менш ніж 11 років тому;
- Докази ефективної заборони на обмін кормами між жуйними тваринами впродовж щонайменше 8 років.
Контрольований ризик
- Принаймні контрольований ризик щодо збудника ЕВРХГ;
- Інтенсивний активний нагляд впродовж 7-річного періоду та тривала підтримка.
Країна-учасниця СОЗТ чи зона, яка не може довести, що вона виконала вимоги щодо «контрольованого» чи «незначного» ризику відносно ЕВРХГ, вважається такою, що становить «невизначений» ризик відносно ЕВРХГ.
«Атипові» форми ЕВРХГ виключені зі сфери категоризації, оскільки вважається, що вони спонтанно виникають у всіх популяціях великої рогатої худоби з дуже низькою частотою.
Ознайомитися зі списком країн-учасниць СОЗТ (заснована як МЕБ) зі станом ризику відносно ЕВРХГ в розділі «Офіційний стан здоров'я тварин відносно ЕВРХГ» на цій сторінці.
Останнє оновлення: 30.05.2023
Офіційний стан здоров'я тварин відносно ЕВРХГ
*Примітка: Відповідно до Резолюції № 20, прийнятої на 90-й Генеральній сесії, у річному циклі травень 2024 - травень 2025 рр. заявки на офіційне визнання та щорічне підтвердження стану здоров'я тварин відносно ризику відносно ЕВРХГ ґрунтуватимуться на стандартах відносно ЕВРХГ Кодексу здоров'я наземних тварин СОЗТ у редакції 2023 року.
Відповідно до процедури офіційного визнання стану здоров'я тварин відносно ЕВРХГ, що застосовується СОЗТ (заснована як МЕБ), ця сторінка надає доступ до Переліку країн-учасниць Світової організації здоров’я тварин (СОЗТ, заснована як МЕБ), офіційно визнаних як такі, що мають незначний чи контрольований стан здоров'я тварин відносно ризику Енцефалопатії великої рогатої худоби губкоподібної (ЕВРХГ), шляхом прийняття резолюції Світовою асамблеєю делегатів (Асамблеєю) СОЗТ на Генеральній сесії у травні кожного року.
Країна-учасниця, що бажає бути офіційно визнаною СОЗТ як така, що має стан здоров'я тварин відносно ризику щодо ЕВРХГ, має подати анкету, викладену в Главі 1.6 Кодексу здоров'я наземних тварин СОЗТ (Наземний кодекс), та дотримуватися всіх вимог, визначених у Наземному кодексі щодо ЕВРХГ. Наукова комісія СОЗТ з хвороб тварин (Наукова комісія) відповідає за проведення від імені Асамблеї оцінки заявок країн-учасниць СОЗТ на відповідність їх стандартам СОЗТ. Оцінка, яку проводить Наукова комісія, ґрунтується на рекомендаціях, сформульованих відповідною спеціальною групою, до складу якої входять світові фахівці по боротьбі з хворобами тварин.
Заявка на офіційне визнання МЕБ стану здоров'я тварин відносно ризику щодо Енцефалопатії великої рогатої худоби губкоподібної
Оскільки офіційний стан здоров'я тварин в країні чи зоні відносно ЕВРХГ визначається на основі загальної оцінки ризику, поява нового випадку ЕВРХГ передбачає переоцінку офіційного стану здоров'я тварин відносно ризику лише у разі зміни епізоотичного стану, вказує на неспроможність прийнятих заходів щодо зниження ризику ЕВРХГ.
Коли Наукова Комісія визначить, що умови що демонструють відповідність необхідним вимогам Наземного кодексу більше не виконуються, стан здоров'я тварин відносно ЕВРХГ може бути призупинено. Наукова комісія може прийняти рішення про відновлення призупиненого стану здоров'я тварин, коли країна-учасниця СОЗТ подає заявку, що відповідає всім вимогам, щодо відновлення офіційного стану здоров'я тварин відносно ЕВРХГ, викладеним у відповідних розділах Наземного кодексу. Призупинення та відновлення стану здоров'я тварин відносно ЕВРХГ оголошує Генеральний директор СОЗТ за погодженням з Науковою комісією, список якої оновлюється до ухвалення нової резолюції Асамблеєю наступного травня.
Країни-учасниці СОЗТ, що мають офіційно визнаний СОЗТ стан здоров'я тварин відносно ЕВРХГ, зобов'язані подавати щорічну форму підтвердження до кінця листопада кожного року.
Форма для щорічного підтвердження стану здоров'я тварин відносно ризику щодо Енцефалопатії великої рогатої худоби губкоподібної (ЕВРХГ) країн-учасниць
Як показано на малюнку нижче, країни-учасниці СОЗТ, які подають заяву чи уже мають стан здоров'я тварин відносно ризику відносно ЕВРХГ, офіційно визнаний СОЗТ, повинні дотримуватися практики нагляду та управління ризиками відповідно до стандартів, прийнятих у травні 2023 року. Для отримання додаткової інформації про цілеспрямований нагляд за ЕВРХГ зверніться до настанови СОЗТ.

Настанова з цільового нагляду за ЕВРХГ
На малюнку нижче наведено відповідні стандарти й процедури, яких необхідно дотримуватися з травня 2023 року по травень 2025 року.

Карта офіційного стану здоров'я тварин відносно ЕВРХГ
Карта офіційного стану здоров'я тварин відносно ризику ЕВРХГ в країнах-учасницях СОЗТ
Відповідно до Резолюції № 15 (90-а Генеральна сесія, травень 2023 року).
Список країн-учасниць СОЗТ з незначним ризиком відносно ЕВРХГ
Країни-учасниці СОЗТ, визнані такими, що мають незначний ризик відносно ЕВРХГ відповідно до Глави 11.4 Наземного кодексу:
| Аргентина | Німеччина | Норвегія |
| Австралія | Угорщина | Панама |
| Австрія | Ісландія | Парагвай |
| Бельгія | Індія | Перу |
| Болівія | Ірландія | Польща |
| Бразилія | Ізраїль | Португалія (2) |
| Болгарія | Італія | Румунія |
| Канада | Японія | Сербія (3) |
| Чилі | Корея (Респ.) | Сінгапур |
| Колумбія | Латвія | Словаччина |
| Коста-Рика | Ліхтенштейн | Словенія |
| Хорватія | Литва | Іспанія (4) |
| Кіпр | Люксембург | Швеція |
| Чеська Республіка | Мальта | Швейцарія |
| Данія | Мексика | Нідерланди |
| Естонія | Намібія | Сполучені Штати Америки |
| Фінляндія (1) | Нова Зеландія | Уругвай |
| Франція | Нікарагуа |
(1) Включаючи Аландські острови.
(2) Включаючи Азорські острови та Мадейру.
(3) За винятком Косово, яким керує Організація Об'єднаних Націй.
(4) Включаючи Балеарські та Канарські острови.
Список країн-учасниць СОЗТ з контрольованим ризиком відносно ЕВРХГ
Країни-учасниці СОЗТ, визнані такими, що мають контрольований ризик відносно ЕВРХГ відповідно до Глави 11.4 Наземного кодексу:
| Китайський Тайбей | Греція |
| Еквадор | Росія |
Зона(5) з незначним ризиком ЕВРХГ
Країни-учасниці СОЗТ, визнані такими, що мають зону з незначним ризиком ЕВРХГ згідно з положеннями Глави 11.4. з Наземного кодексу:
Китай (Народна Республіка):
Зона, визначена Делегатом Китаю в документі, адресованому Генеральному директору СОЗТ в листопаді 2013 року, складається з Китайської Народної Республіки, за винятком Гонконгу та Макао.
Сполучене Королівство (Карта)
Одна зона складається з Північної Ірландії, як визначено Делегатом Сполученого Королівства в документі, адресованому Генеральному директору СОЗТ у вересні 2016 року.
Одна зона складається з Джерсі, як визначено Делегатом Сполученого Королівства в документі, адресованому Генеральному директору СОЗТ в серпні 2019 року.
Зона(5) з контрольованим ризиком ЕВРХГ
Країни-учасниці СОЗТ, визнані такими, що мають зону з контрольованим ризиком ЕВРХГ згідно з положеннями Глави 11.4. з Наземного кодексу:
Сполучене Королівство (Карта)
Одна зона складається з Англії та Уельсу, як визначено Делегатом Сполученого Королівства в документах, адресованих Генеральному директору СОЗТ у вересні та жовтні 2016 рок та в листопаді 2021 року;
Одна зона складається з Шотландії, як визначено Делегатом Сполученого Королівства в документах, адресованих Генеральному директору СОЗТ у вересні та жовтні 2016 року та в грудні 2018 року.
(5) Для отримання детальної інформації про розмежування зон в країнах-учасницях СОЗТ, визнаних такими, що мають незначний чи контрольований ризик ЕВРХГ, запити слід адресувати Генеральному директору СОЗТ.
Роки офіційного визнання країнами-учасницями СОЗТ стану здоров'я тварин відносно ризику ЕВРХГ
Що стосується стандартів відносно ЕВРХГ, прийнятих на 90-й Генеральній сесії в травні 2023 року, Наукова комісія з хвороб тварин рекомендувала опублікувати рік офіційного визнання стану здоров'я тварин відносно ризику ЕВРХГ, в країні-учасниці СОЗТ, що буде використовуватися як загальний орієнтир при оцінці року, починаючи з якого Ризик повторного використання збудників ЕВРХГ в популяції великої рогатої худоби може вважатися незначним (так звана «початкова дата»).
НАТИСНІТЬ ТУТ, щоб знайти таблицю з «Роком офіційного визнання стану здоров'я тварин відносно ризику ЕВРХГ» та пояснення того, як цей рік слід враховувати при визначенні «початкової дати».
Довідкові матеріали
Центр продовольчої безпеки та громадського здоров'я Університету штату Айова
Мозок. Червоною рамкою позначена ділянка тім'ячка — частина мозку, яку необхідно відібрати для діагностики ЕВРХГ та інших губчастих енцефалопатій, таких як Скрепі й Хвороба хронічного виснаження.

